Учні закладів освіти Вишнівської громади стали переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "За нашу свободу"
Протягом жовтня 2023 року проведено обласний етап Всеукраїнського конкурсу творчості дітей та учнівської молоді «За нашу свободу». Метою конкурсу було виховання патріотів, громадян правової, демократичної держави, виховання любові до рідного краю, родинного вогнища та національної культури, розвиток і підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей. На конкурс були представлені роботи у номінаціях: « Образотворче мистецтво» та «Поезія», які були присвячені значущим подіям захисту України.
У конкурсі взяли участь учні закладів загальної середньої освіти Вишнівської сільської ради. Журі відмітило високий рівень у мистецькій творчості здобувачів освіти нашої громади. Вихованці шкіл громади визнані переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу творчості дітей та учнівської молоді «За нашу свободу» і нагороджені дипломами управління освіти і науки облдержадміністрації у номінації «Поезія»:
- І місце (середня вікова категорія) - Мелюх Олександра, здобувачка освіти Бережецької гімназії - філії опорного закладу «Вишнівський ліцей» Вишнівської сільської ради; робота «Світлій пам’яті Олега Свинчука – Героя України»;
- ІІ місце (середня вікова категорія) - Данилюк Вероніка, здобувачка освіти опорного закладу «Вишнівський ліцей» Вишнівської сільської ради; робота «Дивовижне свято»;
- І місце (старша вікова категорія) - Ляшук Марія, здобувачка освіти Штунського ліцею Вишнівської сільської ради; робота «Діалог 2022»;
- ІІ місце (старша вікова категорія) - Гнатюк Діана, здобувачка освіти Хворостівського ліцею Вишнівської сільської ради; робота «Хай ніколи не буде війни…»
Вишнівська сільська рада та комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» щиро вітають переможців конкурсу. Бажаємо подальших успіхів та нових перемог.
Роботи переможців публікуємо нижче.
Світлій пам’яті Олега Свинчука – Героя України
(автор – Олександра Мелюх)
Здригаєшся від болю, Україно,
І по щоці твоїй сльоза гірка тече,
А в материнських грудях все пече –
Знов плачеш, рідна, на могилі сина…
Під селищем Макарів воювали –
Був наступ на страшну ворожу рать,
Щоб з Київщини геть її прогнать,
Три наші танки там маневрували.
І шість ворожих знищені були,
Артилеристи з жахом розбігались…
Та ось ракета ворога попала
В один із танків – таки досягли…
Здетонував боєкомплект…і тихо стало…
І екіпаж Олега Свинчука
Загинув у бою… яка розпука…
На цьому світі ти прожив так мало…
Олегу, любий наш земляче,
Цей вірш для тебе, друже, я пишу
І ці слова на пам’ять залишу,
А в серці щось щемить, тужить і плаче…
Героєм став ти, шкода, що посмертно –
Земні зірки вже сяють в небесах…
Та молодість твоя, як гідна жертва,
На перемоги світлих сторінках!
Сумуєш ти і плачеш, Україно,
Коли у засвіти відходять ті сини,
Які не повертаються з війни,
Йдучи у бій за тебе, Батьківщино!
Дивовижне свято
(автор – Вероніка Данилюк)
Свобода має особливий аромат.
Вона – неначе квіти на роздоллі.
Вона – не приклад і не варіант,
а дивовижне свято в нашій долі.
У нашій мові сяють, мов зірки,
слова напрочуд дорогі й іскристі.
А соняшники бережуть думки,
які, немов на свято, вільні й чисті.
Діалог 2022
(автор -Марія Ляшук)
Прийшла весна…
-Чому сумна?
-А де вінок?
-А де намисто?
-Війна, війна, війна…
І бомби падають на місто.
-А де ж птахи, оті веселі,
Що прилітали до оселі?
І гнізда дружно вили…
-Війна! Війна!Війна!
Птахи, мабуть, не долетіли.
-А де ж оті барвисті квіти:
Проліски і первоцвіти?
-А квіти – це війною вбиті діти
Вони тепер на небесах,
А на землі вони – роса
Сльозами зранку воскреса…
-Чому на небі зір немає?
-Чому веселка теж сумна?
-Війна…Війна…Війна…
Чиясь зоря щодень згасає.
-А солов’ї?
Ті, що всю ніч
Доводять яблуні до сліз…
-Війною спалений весь ліс.
Війною спалені сади…
-О, панно весно! Що робити?
У кого помочі просити?
-Молитись треба…
Хай допоможе Бог народу,
Що б’ється за свою свободу.
Хай ніколи не буде війни…
(автор -Діана Гнатюк)
Заплету я у коси світанок,
Де нема у країні війни.
Колосками загояться рани,
Повернуться додому сини.
Будуть знову цвісти хризантеми,
Різні-різні такі кольори.
Доведуть надскладні теореми.
І у світі не буде війни.
Захисник, він же тато для діток,
Буде сіяти вдома жита.
Буде квітнути сонячне літо
У волошках, вкраїнських полях.
Заплету я у коси світанок
Синьо-жовтих для тебе стрічок.
У долонях розсію серпанок
З миру й посмішок щедрий танок.
Хай не буде ніколи-ніколи
Вже такої лихої весни.
Хай ніколи за нашу свободу
Не проллється ні краплі сльози.
Заплету у волосся я волю,
З миру стрічок собі уплету.
Про свободу, вкраїнською долю
Пісню тиху й сумну поведу.
Наша знов зацвіте Україна,
Відбудують міста і мости.
Обіймуть вдома батька і сина!
Хай ніколи не буде війни!